ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКА МІСЬКА РАДА ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ
ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА I-III СТУПЕНІВ № 5
ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРИРООДООХОРОННА
АКЦІЯ
«Годівничка»
Клуб « Юні орнітологи»: учні 5 – 7 класів (вік 10 -12 років)
Платаш Богдан Войтович Едуард
Вавринюк Дмитро Верезей Олена
Міщенко Анастасія Тарасюк Софія
Хорощук Ярослав Майкут Валерій
Дубель Ірина Маркевич Богдан
ВЧИТЕЛІ : ЛАВРЕНЮК Н. В.
МОЛОЧКОВСЬКА Ж.М.
Про участь в акції
Вже багато років у Володимир-Волинській ЗОШ І-ІІI ступенів № 5 пріоритетним напрямком виховання учні є екологічне виховання.
Колектив школи робить все необхідне і можливе, щоб виховати добро і красу, екологічну культуру, формувати в юних громадян почуття соціальної відповідальності, прагнення до активних дій. Значну роботу проводимо і ми, вчителі біології. Основна мета роботи – виховати в учнів бажання до дослідництва, навчити їх використовувати свої можливості. Досягти високого рівня дослідницьких компетентностей учень зможе лише за умови активної позакласної роботи з предмету. Основні традиційні напрями такої роботи – факультативні курси, підготовка до предметних олімпіад, турнірів юних біологів та безпосередньо науково-дослідницька робота учнів під керівництвом учителя чи викладачів ВНЗ у МАН. До такої роботи залучаються учні 8-11 класів. Проте, для учнів 5-7 класів у більшості шкіл не організовано належної пошуково-дослідницької роботи у галузі природничих наук. А саме для шестикласників, відповідно до їхніх вікових особливостей, властиві пізнавальні інтереси у природничій сфері. На жаль, частина школярів без вчасної реалізації такого потенціалу зможе залишитися "за бортом" дослідницької діяльності. З метою розвитку інтересу до предмету і формуванню дослідницьких компетенцій ми залучаємо учнів саме 5-7 класів до різноманітних конкурсів, акцій, участі в роботі «Екологічної стежки» та інших позакласних заходах, зокрема гуртковій роботі.
Юннати беруть участь в різноманітних акціях та конкурсах. Сьогодні чимало дітей школи є учасниками «Клубу екологічного виховання». Таку назву отримав клуб зовсім недавно. Робота клубу спланована по таких секціях:
- «Юні екологи» (беруть участь у Всеукраїнському конкурсі «Вчимося заповідувати»).
- «Юні знавці природи» (ведуть спостереження у природі, випускають листівки, беруть участь у всеукраїнському конкурсі «Джміль та бджілка» та в обласному етапі Всеукраїнського заочного конкурсу «Галерея кімнатних рослин»).
- «Юні орнітологи» (щорічно беруть участь в заочній акції «Птах року» та у Великому зимовому обліку птахів).
- «Розумники» (збирають матеріал для екологічної стежки «Знай, Люби, Бережи!», олімпіад, турнірів).
- «Зелений патруль» (веде спостереження і дослідницьку роботу з кімнатними рослинами, що ростуть на території школи).
- «Голубий патруль» (проводить дослідження забруднених територій та посадки, прибережні смуги; виявляє та фіксує порушення природоохоронного законодавства)
Кілька років поспіль учні нашої школи беруть участь у Великому зимовому обліку птахів. Цього року юннати клубу приймали участь у акції «Годівничка», яка проводилась з грудня 2012 року по кінець березня 2013 року. Багато цікавої інформації було вивчено, також проведено пропагандистську роботу серед молодших школярів на інформаційних хвилинках та тижні природничих наук у школі. До участі у цій акції залучилися учні та педагоги нашої школи. Був розроблений дослідницько-практичний проект “Допомога зимуючим птахам”. Мета проекту: вивчити видове різноманіття зимуючих птахів міста Володимира-Волинського і округи, вивчити спосіб життя птахів узимку, навчитися виготовляти годівнички та підгодовувати, визначати, спостерігати та облікувати зимуючих птахів. Головне наше завдання – залучити якомога більше учнів до охорони та допомоги зимуючим птахам.
Активісти акції проводять роботу і в селах Володимирівка та Фалемичі, щоб люди розвішували біля своїх домівок у садах годівнички. І вже є деякі позитивні результати: кількість годівничок з кожним днем зростає. Вони різні за конструкцією і формою, але призначення одне – годувати птахів у час морозів і снігів.
Члени клубу оформили дану збірку як матеріал для виховних годин на екологічну тематику.
Як виготовити годівничку
Холодної зимової пори ми так любимо загорнутися в теплу ковдру та поїсти смачненького. Про те ж мріють і пташки, які залишаються зимувати за нашими вікнами. Хоч як це дивно, але найбільше вони страждають не від холоду і морозу, а від голоду, адже до середини зими доїдають вже всі рештки ягід з дерев, а здобути щось інше через сніг неможливо. Поживна їжа гарантує пірнатим розігрів, бо дає необхідну для цього енергію в калоріях.
За радянських часів у кожній школі учні обов'язково майстрували годівнички на зиму. Наразі такий вид діяльності не надто популярний серед учнів, хоча птахи потребують піклування ще більше. Зграйки синиць, голубів, галок, снігурів та горобців, які тиснуться ближче до людських осель, можна побачити зараз у багатьох містах України. До зимових умов ці птахи адаптовані. Але щоб пережити холоди, їм необхідно добре харчуватись. Допомогти пережити морози птахам можна, якщо їх підгодовувати. Підхарчовувати їх можна крупами, такими як гречка, перловка, пшоно. Також можна годувати їх навіть салом, але не соленим. Годівницю, як ми перевірили, можна зробити із підручних засобів і дуже швидко.
При створюванні годівниці треба враховувати, те що вона перебуватиме на дворі де може йти дощ або сніг. Тому треба обирати вологостійкий матеріал. Звичайна картонна коробка не підійде, бо вона одразу розлізеться.
З підручних засобів можна брати упаковку від соку, бо вона має спеціальне покриття і шар із фольги. Також можна взяти звичайну пластикову пляшку. З цих матеріалів може створити годівничку навіть дитина. Часу на це треба затратити приблизно 20 хвилин.
 У коробці з під соку треба вирізати одну стінку. Підвішувати її можна горизонтально, вирізаною стороною догори. Кріплення можна зробити з капронових ниток або тоненького дроту. Через те, що така годівничка відкрита, її краще чіпляти десь під дахом.
Майже так само робиться годівниця із пластикової пляшки. З однієї сторони пляшки вирізають отвір, в який зможуть сісти пташки. Потім пляшку треба вертикально прикріпити до дерева. Така годівниця виходить захищена від снігу і не хитається у повітрі. Птахам у зафіксованій годівничці легше на ній їсти.
 Є також годівниці з дерева або фанери. Їх зробити значно важче, але користуватись ними можна не один рік. Для їх створення вам знадобляться інструменти – молоток і пилка. Такі годівнички краще не робити дітям самостійно, а тільки із дорослими. Конкретних розмірів для годівнички не існує, але треба враховувати той факт, що птахи часто прилітають зграєю. Дерев’яна годівничка може мати розмір до 30 см завширшки і 40 см завдовжки, а висота 40 см. Також треба зауважити, що на дошці-основі для годівниці, мають бути бортики розміром приблизно 3,5 сантиметрів. Це для того, щоб корм не розлітався. Треба зазначити, що не треба фарбувати годівницю, бо це шкідливо для пташок.
Пернатих можна годувати залишками готових каш, але на морозі вони швидко твердіють і не кожна пташка зможе це з'їсти. Годувати їх треба починати з листопада і до квітня.
Холодної пори пернатим не вистачає енергії для розігріву. Саме тому їхні харчі мають бути максимально поживними. Через це синичкам радять давати сало. Та можна легко зготувати і смачний і поживний обід для пташок. Крім того, такий варіант годівнички не потребує значних затрат часу і сил. 
Спосіб приготування:
1. Беремо попередньо вирізане дно пластикової пляшки або склянки.
2. Застеляємо його харчовою плівкою, яка згодом допоможе вийняти пташиний обід з пляшки так, щоб він не розсипався.
3. Засипаємо у вирізане дно насіння соняшника, проса, пшениці, вівса, все що їдять птахи.
4. Розтоплюємо жир, можна смалець та заливаємо його в посудину зі злаками.
5. Поки жир рідкий на дно посудини занурюємо міцний шнурок, на якому згодом висітиме годівничка.
6. Ставимо посудину в холодильник або ж у холодне місце. Коли жир застигне, акуратно виймаємо годівничку із пластикової склянки. Вивішуємо пташиний обід на дерево.
Дуже гарну і практичну годівничку можна зробити зі скляної банки. Її треба закрити кришкою, в якій зробити отвір. В горизонтальному положенні годівничку за допомогою дроту чи мотузок закріпити на дереві або в будь-якому іншому місці. Не забудьте, що запаси їжі треба постійно поповнювати.
Зимові спостереження за птахами
- Близько 270 видів птахів гніздиться в весняно-літній період на території України.
- До 140 видів можна зустріти в осінньо-зимовий період на території нашої країни. З них 20 видів відвідують нашу територію тільки в цей період.
Якщо таке різноманіття видів гніздиться, зимує в наших краях, то чому ми так мало знаємо їх?
Можливо вам цікаво довідатися які вони, де живуть і чим живляться? Така цікавість дуже швидко веде до відкриття, що не тільки горобці й ворони мешкають у нашому дворі, сквері, парку, лісі, на озері чи річці. Придивляємося, аж тут дивина: навіть такі знайомі  нам горобці хатні не є однаковісінькими. Одні більші, яскравіші, на сіро-бурому горлі мають чорні смужки, та й більш задиристі вони. Самці багатьох птахів мають яскравіше забарвлення, ніж самки. Зміни в забарвленні й поведінці відбуваються в залежності від зміни періодів (шлюбний, гніздовий, період линьки, зимівлі). Отож, ми вже можемо помітити, що зграйка горобців, яка раптово налетіла на сухі гілки бур’янів на найближчому пустирі й прожерливо видзьобує насінини, має коричнево-бурий верх голови, плями на щоках, сірувато-чорні вуздечку й горло. Отже, це горобці польові. В Україні зустрічається 5 видів горобців – хатній, польовий, чорногрудий і в’юрок сніговий, а також горобець скельний – рідкісний, залітний що спостерігався в Карпатах. Всього ж у родині горобцевих відомо 22 роди зі 155 видами.
 Синиці великі дзвінко і регулярно нагадують про себе. Схопивши насінину вони відлітають на найближчу галузку дерева. Міцно притиснувши кігтями насіння до гілки, роздзьобують його – трапезують. Тепер ми помічаємо, що чорна смужка нашого жовтогрудого самця ширша ніж у самки. Деколи, серед 6-8 великих синиць ми помічаємо меншу та спритнішу синичку в блакитному «береті» з блакитними крильми й хвостом. Це синиця блакитна. А ще у нас трапляєтьсяремез, синиця біла, синиця чубата, гаїчка-пухляк, гаїчка болотяна, синиця чорна. Всього в родині синицевих відомо 6 родів з 35 видами.
Ми ще не уявляємо як багато різнобарвних, красивих, малих і великих птахів зимують поруч з нами. Та нам все частіше щастить — вдається помітити:
 Зграйку чижів, що артистично зависли на тоненьких гілках берези, вискубують насінини з березових сережок, засипаючи білий сніг бурими, пустими крилатками.
- Дроздів-омелюхів на верхівках кленів порослих омелою.
- Чикотнів, що об’їдають горобину до останньої ягоди.
- Дроздів чорних, що збирають якісь крихти з землі.
- Щигликів, можна зустріти на сухих будяках, реп’яхах, на зарослих бур’янами пустирях, кочують вони полями, садками, лісовими галявинами.
 Сойку з жолудем в дзьобі, що несе його сховати про запас, таким чином розсаджуючи дубки. Або почути різке скреготання, що змусить нас її відшукати й роздивитися.
- Сороку, що зранку, облітає територію, вишукуючи здобич.
 Дятла, що обстукує стовбури дерев, або видовбує насінини з принесеної шишки.
- Граки, ворони сірі, галки щодня трапляються нам на очі обабіч доріг, на смітниках, у наших дворах або на високих деревах.
Звичайно, ми вже не називаємо граків воронами, адже здалеку помічаємо, що вони цілком чорні, а ворони сіріють і з верху, і з низу, та і профілі, дзьоби в них різні. Галку, що менша, з сірою голівкою (здається, що цей птах має блакитні очі, хоча вони насправді білі) теж визначаєш навіть при швидкому погляді на птаха.
Тепер ми пильно придивляємося, дослухаємося в своєму дворі, йдучи дорогою, чи гуляючи в парку, ходимо з фотоапаратом і диктофоном, робимо вилазки на околиці, до озера, ріки, недалекого лісочку. Не завжди вдається одразу визначити почутого, побаченого здалеку або побаченого вперше птаха. Ми дізналися, що вже з’явилися снігурі, а посмітюха, зграї омелюхів, чечітки, вівсянки… не такі вже й рідкісні гості поблизу нашого житла.
| 