Чи знаєте ви, що рослини можуть спілкуватися між собою і навіть з деякими тваринами? Як говориться в журналі «Діскавер», дослідники у Нідерландах помітили, що коли лімську квасолю обсідає павутинний кліщ, вона виділяє хімічну речовину, яка сповіщає про лихо та приваблює інших кліщів, котрі пожирають паразитів. Подібна реакція характерна й для інших рослин. Якщо кукурудзу, тютюн чи бововник захоплює гусінь, ці рослини виділяють у повітря речовину, яка приманює ос — запеклих ворогів гусениць. Одна дослідниця сказала: «Рослини не лише видають інформацію: «Я у небезпеці!», вони конкретизують, що саме їм загрожує. Справді, вражаючі й надзвичайно складні процеси».

Обмін інформацією між рослинами викликає справжнє захоплення. Згідно із повідомленнями журналу «Діскавер», дослідники «зауважили, що верба, тополя, вільха і береза спілкуються з деревами свого виду. Таке ж спілкування помітили і серед паростків ячменю. Коли цим рослинам завдає шкоди гусінь, грибок, борошниста роса [чи] павутинний кліщ... вони виділяють хімічні речовини, які викликають захисну реакцію у здорових рослин, що ростуть неподалік». На таке попередження реагують також рослини інших видів.

Отож, коли рослині загрожує небезпека, вона сама дбає про свій захист. Рослини виділяють токсини, які вбивають комах, або речовини, що перешкоджають чи взагалі припиняють здатність шкідників перетравлювати їжу. Можливо, завдяки подальшим дослідженням у цій захопливій галузі будуть зроблені якісь відкриття, що згодом знадобляться в сільському господарстві.

Науковий онлайн-журнал BMC Ecology опублікував замітку, в якій група австралійських вчених заявляє, що рослини можуть спілкуватися між собою за допомогою виробництва так званих мікроскопічних звуків. А подальше дослідження цього питання підвело вчених до того, що рослини, як і люди, теж бувають як добрими, так і злими.

Більше того, «розмовні звички» рослин можуть по-різному впливати на зростання сусідніх рослин. Таблоїд Daily Mail пише, що насіння, поміщені поруч з «дружньо налаштованими» рослинами ростуть швидше і сильніше.

Це було підтверджено експериментами з насінням перцю чилі, яких спочатку підселили до базиліку, який виявився дуже «доброзичливим» для зростання нового сусіда. У свою чергу фенхель не надто радів новому сусіду (так сказати агресивно налаштований) і насіння чилі почали рости погано.

«Отримані результати показали, що якийсь, поки невідомий для нас механізм, якимось чином може позитивно або негативно впливати на ріст сусіднього насіння. Експеримент показав, що фенхель в якості сусіда для насіння чилі є не кращим варіантом», – ділиться доктор Моніка Гальяно.

«Ми вважаємо, що відповідь на це питання може бути пов’язана з акустичними сигналами на наномеханічнному рівні всередині клітин. Таким чином рослини можуть спілкуватися між собою», – поспішають підсумувати вчені.Абсолютна більшість видів рослин спілкуються між собою. Причому роблять вони це не гірше за сучасних людей. Виявляється, у мовчазної флори є свій власний інтернет. Абсолютна більшість видів рослин спілкуються між собою. Причому роблять вони це не гірше за сучасних людей. Для передачі інформації один одному рослини вдаються до допомоги інших представників живої природи - грибів. Мережі мікоризи - дружнього рослинам виду грибів, - обплутують кореневу систему і з'єднуються під землею, створюючи унікальні за охопленням комунікаційні ресурси. Через грибні мережі рослини можуть передавати сигнали про небезпеку. Якщо на якийсь кущ здійснена атака комах (гусені або сарани, наприклад), тварин або агресивних птахів, інші рослини, залучені до «мікоінтернету» отримують цю інформацію і можуть своєчасно зреагувати на загрозу. Одне з найважливіших завдань грибної мережі - сповіщення про хвороби. За те, що рослинам вдається уникати згубних епідемій, варто дякувати саме «грибному інтернету», впевнені біологи, що розкрили таємницю підземних комунікацій. Описана і схема взаємодії грибів та рослин. Найтонша біла мікориза на коренях ефективно поглинає з грунту хімічні речовини, переважно мінерали і воду. У свою чергу, гриби постачають цими компонентами рослини, отримуючи від них необхідні органічні субстанції: вуглеводи, фітогормони і амінокислоти. Мережі мікоризи є прекрасним транспортом біохімічних сигналів. В експерименті вчені вивчали паростки томата, з'єднані подібною грибною мережею. Для контролю біологи використовували аналогічні рослини, але вже без мікоризи. Спочатку дослідники заражали небезпечною грибковою інфекцією одну з рослин, а через 65 годин - іншу, спостерігаючи за її стійкістю до захворювання. Виявилося, що при наявності грибного зв'язку, друга рослина менше страждала від інфекції. Вчені переконані, що за допомогою «грибного інтернету» можуть спілкуватися рослини різних видів. Не виключено, що саме в такій підземній біомережі ховається таємниця виживання і різноманітності земної флори. У більш ранніх роботах була розкрита здатність рослин «розмовляти» дистанційно, передаючи один одному інформацію повітрям. Для цього використовуються спеціальні хімічні речовини. Основна мета такого спілкування - попередження про небезпеку. Таким чином, виявлена грибна мережа є вже другою доведеною сигнальною системою рослин.