7. Фотодинамічна терапія

Чому фотодинамічна терапія, незважаючи на численні переваги, не стала панацеєю в лікуванні онкологічних захворювань?

       Злоякісні пухлини є однією з головних причин смертності людей, що в останні роки перевищує навіть захворювання серцево-судинної системи .  Лікування хворих зі злоякісними пухлинами проводиться застосуванням протипухлинних медикаментів, опромінюванням та оперативним втручанням. Але їхня ефективність недостатня, тому проводиться пошук нових методів лікування злоякісних пухлин. Одним із таких напрямків є фотодинамічна терапія.

      ФОТОДИНАМІЧНА ТЕРАПІЯ — метод лікування онкологічних, пухлинних захворювань, деяких хвороб шкіри або інфекційних захворювань, який базується на застосуванні світлочутливих речовин — фотосенсибілізаторів, як правило, видимого світла певної довжини хвилі

      Сенсибілізатор уводиться в організм внутрішньовенно, проте може застосовуватися у вигляді аплікацій або перорально. Препарати для Ф.т. мають властивість вибірково накопичуватися у пухлині або в уражених клітинах. Після цього тканини опромінюють світлом з довжиною хвилі, яка відповідає максимуму поглинання сенсибілізатора.

     Як джерело світла використовують лазерні пристрої, які випромінюють світло високої інтенсивності та певної довжини хвилі. Лазерне світло за допомогою волоконно-оптичного кабелю можна направити безпосередньо на пухлину всередині тіла. Наприклад, волоконно-оптичний кабель можна вставити через ендоскоп в легені або стравохід. Інші джерела світла, наприклад, світловипромінюючі діоди, використовують для лікування поверхневих пухлин, наприклад, раку шкіри.

        Поглинання молекулами фотосенсибілізатора квантів світла за наявності кисню приводить до  фотохімічної реакції, внаслідок якої молекулярний кисень перетворюється на синглетний, а також утворюються інші радикали, які викликають у клітинах пухлини некроз і апоптоз — два види загибелі клітин. Через здатність флуо­ресціювати порфірини можна застосовувати як діагностичні препарати для виявлення на ранніх стадіях злоякісних пухлин .

      Крім знищення ракових клітин, фотодинамічна терапія руйнує ракову пухлину двома іншими способами. По-перше, фотосенсибілізатори можуть пошкодити кровоносні судини в пухлині, таким чином, порушуючи приплив поживних речовин до неї. По-друге, фотодинамічна терапія може активувати імунну систему, змушуючи її атакувати ракові клітини.

Фотодинамічну терапію можна використовувати в поєднанні з іншими методами лікування — хірургічною операцією, променевою терапією та радіотерапією.

     Екстракорпоральний фотоферез — це різновид фотодинамічної терапії. У ході цієї процедури спеціальний пристрій збирає кров’яні клітини пацієнта, поза його тіла обробляє їх фотосенсибілізатором, світлом, а потім повертає в організм пацієнта.

       Не дивлячись на переваги, ФДТ має і недоліки.

Обмеження до застосування

1. Світло, необхідне  для активізації більшості фотосенсибілізаторів, не може пройти через тканину глибше, ніж на один сантиметр. Так, ФС абсорбують світло у видимій ділянці нижче 700 нм, але проникнення цієї частини спектра світла через шкіру незначне (кілька мм), що обмежує використання ФДТ для лікування топічних ушкоджень.  З цієї причини фотодинамічна терапія зазвичай використовується для лікування пухлин, розташованих безпосередній під шкірою або на оболонках внутрішніх органів або порожнин.

 Для вирішення цієї проблеми розробили метод двофотонної терапії, при якому зафарбовані молекули абсорбують два фотони з невеликою енергією. Збудження двофотонних молекул  можливе у інфрачервоному спектрі (700-1100 нм). Це перешкоджає розсіюванню світла і дає можливість проникати у глибші ділянки .

2. Фотодинамічна терапія менш ефективна при лікуванні великих пухлин, так як світло не може належним чином впливати на них.
3. В  більшості випадків цей метод неможливо використовувати для лікування метастатичного раку.

     4 . Фотодинамічна терапія практично безсила проти таких ракових вогнищ, тканина яких відрізняється низькою концентрацією кисню.

      Співробітники Інституту раку імені Грея виявили, що для отримання вільних радикалів в анаеробних умовах можна використовувати фітогормони з групи ауксинів. Нова методика апробована поки лише на клітинних культурах, однак професор Вордмен і його колеги припускають незабаром перевірити її дієвість у клінічних випробуваннях.

5. Фотосенсибілізатори – гідрофобні речовини, що обмежує їх використання. Для збільшення їх гідрофільності часто використовують відповідні стабілізатори (сурфактанти), які можуть негативно вплинути як на фармакокінетику лікарських засобів, так і викликати алергічні реакції в організмі людини.
6. Також використання  фотодинамічної терапії  має ряд ускладнень.

       Фотосенсибілізатори  підвищують чутливість очей і шкіри до світла; цей ефект зберігається приблизно протягом шести тижнів після закінчення лікування.

       Крім того, застосування цього методу лікування може викликати опіки, набряки, біль і рубцювання здорових тканин, що прилягають до того місця, де розташована пухлина. В залежності від того, де знаходиться пухлина, фотодинамічна терапія може викликати такі побічні ефекти, як кашель, утруднене ковтання, біль у шлунку, біль при диханні, задишка. Зазвичай ці побічні ефекти носять тимчасовий характер.

       Незважаючи на всі недоліки, перспектива лікування раку за фотодинамічною  терапією  - перспектива в питанні  лікування раку.

     Впровадженню цього методу в Україні перешкоджає відсутність власних препаратів-фотосенсибілізаторів (і це незважаючи на те, що в нашій країні експериментальні роботи ведуться близько 20 років), а також складність реєстрації подібних препаратів закордонного виробництва.