Опис роботи

      З метою залучення учнівської молоді до експериментальної  та дослідницької діяльності  в 2013 році в період з квітня по листопад проходив Всеукраїнський конкурс « Юний генетик та селекціонер».

     Як вчитель біології  і як класний керівник 11-го класу я не могла залишитись осторонь. Метою конкурсу було :

- розвиток мережі гуртків селекціонерів;

- поглиблення змісту роботи на навчально-дослідних земельних ділянках;

- залучення учнів старших класів до проведення  дослідів з генетики та селекції;

- виховання екологічної культури праці;

- створення умов для творчого самовдосконалення;

          -  підготовка учнівської молоді до навчання у вищих учбових закладах.

Завдання конкурсу:

- створення банку даних про поширення сортів і гібридів ;

- сільськогосподарських культур (у тому числі трансгенних) у регіонах;

- ознайомлення з досягненнями сучасної селекції та генетики;

- оволодіння технікою селекційного процесу (виведення нових сортів за завданням вчених НДІ, вищих учбових закладів);

- проведення випробовування перспективних сортів і гібридів вітчизняної та зарубіжної селекції;

- ознайомлення з сучасними технологіями вирощування насіння сільськогосподарських культур.

Реалії сьогодення не дозволяють використовувати навчально-дослідну ділянку, яка функціонувала при ЗОШ № 5. Останніми роками ми використовували ділянку як експериментальну для вирощування цукрових буряків, які успішно реалізовувались на місцевому підприємстві « Володимир - цукор».  Крім того, проводились досліди, в ході яких учні мали змогу оцінити врожайність буряка від умов вирощування: при внесенні добрив, при зміні якості грунту ( було завезено декілька вантажівок якісного чорнозему) та інше.  Користь і наукова, і економічна. Та населення найближчих будинків зробили через ділянку стежку, при зборі врожаю користувались нашими результатами. Неодноразово школа вивішувала оголошення про повагу до учнів і школи зі сторони населення, робили усні зауваження тим, хто ходив по « зеленій зоні», але результату це не дало. Тому ми вирішили відмовитись від використання цієї ділянки як дослідної. Крім того, розпорядженням місцевої влади на території школи була збудована котельня, яка обслуговує школу та будинки мікрорайону. В результаті за планом будівництва була залучена частина  власне ділянки та зруйнований географічний майданчик. Частина дослідів все ж проводиться на квітниках, а частину успішно проводимо на особистих господарських ділянках учнів, з якими попередньо домовляємось. Зокрема, в класі, де учні готові працювати в гуртку, ми проводимо роботу, задаємо тематику робіт і учні з готовністю підтримують наші пропозиції, вирощуючи на власних присадибних ділянках певний сорт та аналізуючи умови зростання в залежності від різних чинників.

 Тому на класних зборах я запропонувала своїм учням провести даний конкурс з користю. Було домовлено з батьками ( Сидорук Наталія Валентинівна та Сидорук Віталій Юрійович ) учениці (Сидорук Світлана), які проживають в с. Володимирівка і ведуть одноосібне господарство, що ми використаємо частину їхньої орної землі як ділянку для вирощування сортового кормового буряка.

Власне, мета була досягнута. Приємно відмітити, що учні з готовністю відгукнулись на цю роботу, що дало мені можливість провести з ними ще й захід з екологічного та трудового виховання. Адже, в роботі при зборі врожаю було залучено більшість учнів.

      Зробили попереднє опитування серед населення та вивчивши ринок насіння в місті, ми вирішили закупити насіння в компанії «СіВ», яка має власний сайт та випускає газету «Сільський вісник»  з каталогами насінневого фонду. Серед пропонованих сортів ми відзначили слідуючі : Сонет, Селена, Адра, Полтавський білий, Київський рожевий. Також, цікавими для дослідження були сорти польської селективної станції, серед яких: Центаур Полі, Урсус Полі, Рекорд Полі, Бізон Полі, Агро Полі. З учнями ми вивчили, що дані сорти всі поліплоїдні, що цікаве з точки зору селекції. Вирішено і погоджено з подружжям Сидоруків, що вирощувати ми будемо сорт  Центаур Полі. За даними, які були розміщені в каталозі,  ми дізнались : це один з кращих сортів буряку за вмістом сухої речовини (до 15%) і цукрів. Період від сходів  до збирання врожаю 145 – 160 днів. Коренеплоди  овально-конічної форми, білі, масою до 1,7 кг. Засухостійкі, продуктивні при будь-яких видах грунтів. Стійкий сорт до цвітушності, толерантний до збудника церкоспорозу і вірусу жовтухи. Зберігається до пізньої весни. Насіння закупили через каталог газети «Сільський вісник»    за ціною 65 грн за 1 кг.

     Учні проводили дослідження врожайності культури в залежності від умов вирощування, зокрема: в контрольній групі, з внесенням органіки та з внесенням мінеральних добрив. Результати оформлені в щоденнику дослідницької роботи.

     Реферат на тему:

« Технологія вирощування та цінність кормових буряків»

Учениці 11-А класу

ЗОШ № 5

м. Володимира-Волинського

 Сидорук Світлани

                                        Біологічні особливості рослини

             Кормові буряки - це дворічна культура. В перший рік утворюється масивний коренеплід, а на другий рік - квітконосні пагони,плоди і насіння.Насіння кормових буряків починає проростати при температурі +5°C, але сходи при цьому з'являються на 20-й день. При температурі +10°C сходи з'являються на 10-12-й день.

           Сходи кормових буряків переносять заморозки від 3 до 4 °C, а дорослі рослини -6 -7 °C. Викопаний і не вкритий коренеплід підмерзає при температурі -2 °C. Оптимальна температура для росту і розвитку +15..+23 °C.

Кормові буряки вирощують на багатих та поживних грунтах, проте добрі врожаї збирають на удобрених легких грунтах. Буряки стійкі проти засолення, але не витримують підвищеної кислотності.

                                              Місце в сівозміні
       Кращими попередниками для кормових буряків є озимі культури, під які внесено органічні добрива, бобові та силосні культури з ранніми строками збирання. У овочевій сівозмінні добрими попередниками для кормових буряків будуть помідори, огірки та капуста.

                                                    Добрива
      На 1т коренеплодів і відповідну кількість гички кормові буряки виносять з грунту N ₂  2,5-3,0 кг, P₂О₅  0,9 - 1,0 кг і К₂О  4,5 - 5,0 кг.

      У західних областях України під кормові буряки вносять 50-70 т/га гною і мінеральні добрива в дозі N 180, Р 90-120, К 180. У районах нестійкого зволоження гній вносять під попередник - озиму пшеницю (30-40 т/га), а мінеральні добрива під буряки N   90-120, Р   60-90, К   90-120.

                                            Сорти і гібриди
       Авангард, Екендорфський жовтий, Київський, Львівський жовтий, Панфільський однонасінний, Переможець, Полтавський 71, Полтавський білий, Полтавський напівцукровий, Урсус, Урсус-полі, Центаур-полі.

                                Підготовка насіння до сівби
      Насіння перед сівбою калібрують на дві фракції 3,5-4,5 і 4,5 -5,5 мм, прогрівають, протруюють, обробляють стимуляторами росту та мікроелементами. Для намочування використовують розчин метиленової синьки (0,3 г/л води), янтарної і борної кислоти (по 0,5 г/л), марганцевокислого калію (0,2 г/л), мідного купоросу (0,5 г/л).

                     Обробіток грунту, внесення гербіцидів, сівба
       Обробіток грунту та внесення гербіцидів під кормові буряки такий самий, як і під цукрові буряки.

       Кормові буряки сіють, коли грунт на глибині 10 см прогрівається до температури 6-8°C. Норма висіву 8-12 клубочків на один метр рядка. Глибина загортання на важких грунтах 2-3 см, на середніх за механічним складом - 3-4 см. Ширина міжрядь 45 або 60 см.

                                      Догляд за посівами
       Включає досходове і післясходове суцільне розпушування грунту, мілке розпушування в міжряддях і захисних зонах рядків (шаровка), формування густоти посіву, розпушування в міжряддях з одночасним підживленням рослин, внесення гербіцидів, інсектицидів і фунгіцидів для захисту посівів від бур'янів, шкідників і хвороб.

       Оптимальна густота рослин на період збирання 80-90 тис/га, на торфових грунтах -75-80, а на зрошуваних землях -90-100 тис/га.

       Перше глибоке розпушування грунту в міжряддях поєднують з підживленням мінеральними добривами після формування густоти посіву. Добрива вносять на глибину 12-14 см з розрахунку N 20 Р20 К20.

      Хвороби та шкідники кормових буряків і заходи боротьби з ними не відрізняються від цукрових буряків.

                                             Збирання врожаю
Збирання кормових буряків є досить складним і трудоємким агротехнічним заходом.

     Оптимальний строк збирання в Лісостепу і Поліссі настає в кінці вересня - на початку жовтня, у Степу - у другій половині жовтня. Найбільш поширеним способом збирання є роздільний. Для цього використовують бурякозбиральні комплекси.

Використані джерела:

1.Буряк кормовий. Технологія вирощування буряка кормового agroua.net/plant/catalog/cg-7/c-45/info/cag-80/

2.Цінність і технологія вирощування кормових буряків  www.ukrreferat.com/index.php?referat=62950

Щоденник дослідницької роботи

Учня  11-А класу

ЗОШ № 5

м. Володимира-Волинського

 Веселкова Павла

Біологічні особливості рослини

Тема досліду :   Вплив органічних добрив на ріст, розвиток і продуктивність кормових буряків сорту  Центаур - Полі.

Мета досліду: дослідити, як впливає внесення органічних добрив на ріст, розвиток і продуктивність кормових буряків сорту  Центаур - Полі.

        Склад ланки:

Веселков Павло

Зацепіна Анжела

Сидорук Світлана

Заньчук Олександр

Ковальчук  Ірина

Вознюк Анна

                                           Схема досліду
 

У дослідах вивчали порівняльний вплив застосування гною, соломи озимої пшениці (надземної біомаси попередника) на врожайність і якість коренеплодів кормових  буряків та на зміни агрохімічних і фізичних властивостей грунту.

Дослідження проводили в польовому досліді з внесенням добрив під цукрові буряки за такою схемою:

1. Контроль (без добрив)

2. Гній 20 т/га

3. Солома 5 т/га

4. Солома 5 т/га + N 60

В схемі досліду варіанти вирівняні за сумою вмісту азоту: кг/га.

Розмір посівної ділянки  2000 м² (20 х 100 м), облікової - 1296 м² ( 16,2 х 80 м) при триразовому повторенні варіантів і систематичному їх розміщенні.

Рельєф дослідного поля - вирівняне плато з пологими (1-2°) схилами південно-східної експозиції.

        Агротехніка вирощування  кормових буряків у досліді                                                                                                                                                          

Подрібнену ( на 10-15 см) солому озимої пшениці в кількості 5 т/га з додатковим внесенням N60 (аміачна селітра) відповідно до схеми досліду заробляли в грунт дискуванням стерні в два сліди. Органічні (напівперепрілий гній ВРХ, солому) і мінеральні добрива (аміачна селітра) заробляли у грунт під час проведення оранки на глибину 30-32 см у другій половині жовтня.

                              План агротехнічних заходів

Проведення оранки на глибину 30 -32 см ( друга половина жовтня).

Підготовка грунту до посіву (рихлення верхнього шару і розбив ділянок, кінець квітня).

Посів і каткування (1.05 – 2.05).

Рихлення міжрядь ( шарування, 16.05 – 18.05).

Прополка і проривання рядків ( 23.05 – 24.05).

Друга прополка ( 10.06 – 12.06).

Підживлення згідно схеми.

Прополка міжрядь по мірі потреби.

Збір коренеплодів ( кінець вересня – середин жовтня).

Фенологічні спостереження

Поява сходів : 12.05 – 1 ділянка, 13.05 – 2 і 3 ділянка, 11.05 – 4 ділянка.

Утворення 1 – 2 пари справжніх листків: 22.05 – 4 ділянка, 23.05 -3,2, 1 ділянки.

Утворення 2 – 4 пари листків : 8.06 – 4 ділянка, 9.06 – 2, 3 ділянка, 10.06 – 1 ділянка.

Линька - розтріскування і скидання первинної   кори   кореня: 11.06 – 13.06.

Наростання маси листя та коренеплодів ( червень – вересень)

Методика проведення досліджень.

Біометричні показники: фенологічні спостереження, визначення динаміки наростання маси листя та коренеплодів цукрових буряків, та облік урожаю - за методикою. Мойсейченка і Єщенка.

Опрацювання і узагальнення результатів досліджень проводили, використовуючи методи математичної статистики.

Ріст рослин і формування врожаю кормових буряків за різного органічного удобрення

Нашими дослідженнями встановлено особливості наростання маси окремих частин рослини  в залежності від застосування  під кормові буряки різних видів і доз добрив.

1. Контроль (без добрив)

2. Гній 20 т/га

3. Солома 5 т/га

4. Солома 5 т/га + N60

Червня  - 25 - 26     Липня  -  24-25      Серпня  - 22-23     Вересня - 21-22

                                                 Третя декада місяця

Листя інтенсивніше наростало в першій половині вегетації, а коренеплоди - в середині та другій її половині. Маса окремих частин цукрових буряків змінювалася з віком рослин і залежала від дози та виду внесення добрив.

На всі чотири дати визначення органічні добрива забезпечували краще наростання листового апарату, ніж на контролі. При цьому найвищі показники були на варіанті внесення повної дози гною, де маса листя була більшою, ніж на мінеральному фоні в червні - на 25 г, а в липні, серпні і вересні відповідно на 62, 35 та 22 г. Близькими до них були показники наростання маси листя на варіанті поєднання внесення солома + N60.

Обліками наростання маси коренеплоду встановлено позитивну дію застосування органічних добрив, починаючи з середини вегетації. В середньому  маса 100 рослин  кормових буряків у фазі вилочки була близькою на всіх варіантах досліду. При добрих показниках попередніх середньодобових приростів станом на третю декаду липня коренеплоду на контролі мали масу 340 г. Вона зростала на 65 і 52 г/рослину при поєднанні соломи і N60. Така залежність зберігалася до кінця вегетації.

                                             ВИСНОВОК

        Важливим резервом збільшення виробництва соковитих кормів для тварин є кормові буряки.

Кормові буряки багаті на легкозасвоювані вуглеводи, пектинові речовини, вітаміни та мінеральні солі, які сприяють підвищенню продуктивності сільськогосподарських тварин. Цінність кормових буряків особливо велика в зимовий період, коли основу раціону тварин складають сухі та консервовані корми, бідні на вітаміни й мінеральні солі.
       Попередник має забезпечувати чистоту поля, не мати спільних шкідників та хвороб. Для одержання високих урожаїв кормові буряки розміщують у польових сівозмінах чи на присадибних ділянках після озимих і ярих зернових культур, які висівали по багаторічних травах та однорічних на корм і силос, а також після зернобобових.

   На підставі даних обліків наростання маси рослин  та коренеплодів можна зробити висновок, що при застосуванні альтернативних видів   добрив  створюються  такі   ж   або  близькі  для   формування   врожаю кормових буряків умови, як і при внесенні під них еквівалентних доз гною.

Заміна внесення в  грунт гною застосуванням  подрібненої  соломи озимої   пшениці  економічно вигідною.

               СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агрохімія: Підручник / І.М. Карасюк, О.М. Геркіял, Г.М. Господаренко та ін.; За ред. І.М. Карасюка- К.: Вища шк., 1995.-47ІС.; іл.
2.  Геркіял  О.М.  Баланс  гумусу  в  ґрунті   в  залежності  від  насиченості органічними добривами в польовій сівозміні // Підсумки наукової роботи за 1991 - 1995 роки. - Умань. - 1996.-С.53-54.
3.   Кисель   В.Й.    Биологическое    земледелие   в   Украине:    проблеми   й перспективи.- Харьков.: Штрих, 2000.- 162 с.
4. Комаревцева Л.Г. Использование соломы в качестве дополнительного органического удобрення // Зффективность использования органических й минеральных удобрений в условиях Урала, Пермь.- 1989.-с.42-47.
5.  Ступенко О.В., Димкович Д.А. Використання пожнивних проміжних посівів на зелене добриво // Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів. - К.: ДАІ, 2000.- С.60-61.
6.  Шикула Н К. та ін. Відтворення родючості грунтів у ґрунтозахисному землеробстві. Наукова монографія / Національний аграрний університет України. ПФ Оранта, 1998—680 с.