Великий Ейнштейн висловив дуже цікаву думку : відкриття неможливо зробити, якщо дотримуватися абсолютної логіки. То що ж потрібно хоча б для маленького відкриття, не для всього людства, а хоча б для себе? Відповідь на це питання досить проста – потрібно мислити творчо, потрібно мати добре розвинуті творчі здібності.

      Активне впровадження в навчально – виховний процес дослідницько – пошукової діяльності дає значні можливості для творчого розвитку учнів та підняття освітнього рівня. Сучасна школа вимагає творчого підходу до викладання шкільного курсу біології, що створило б якісні передумови для підвищення зацікавленості учнів матеріалом. Це той шкільний курс, у якому існують реальні можливості залучити учнів до дослідницької роботи, розвинути їх творчі здібності.

      ,,Дуже важливо,   щоб мислення учнів ґрунтувалось на дослідженні, пошуках…”

                                                                                                         В.О.Сухомлинський

       Тривалі спостереження, експеримент, самостійні навчальні дослідження можуть і повинні стати невід'ємною частиною викладання предмету . Однак дослідницькою роботою учні повинні займатися не тільки на уроках, але і в позаурочний час.

      Теоретична основа формування дослідницької діяльності учнів.

      Починаючи з кінця ХІХ століття, науковці та вчителі шукали можливості застосування наукових досліджень у навчанні, вивчали різноманітні способи використання дослідницького методу, спрямовуючи діяльність учителя не лише як подачу готових знань, а й організацію навчання як дослідження .        Теоретичну основу формування дослідницької діяльності учнів складають: 

    1.  Вимоги Державного стандарту базової та повної середньої освіти:

 „ Учні опановують науковий стиль мислення, усвідомлюють способи діяльності і ціннісні орієнтації, які дають змогу зрозуміти наукові основи сучасного виробництва, техніки і технологій, безпечно жити в сучасному високотехнологічному суспільстві і цивілізовано взаємодіяти з природним

середовищем”.

   2.   Також визначені вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

     Запровадження дослідницьких методів у навчально - виховний процес має важливе значення длярозвитку творчих здібностей, творчої активності та самостійності школярів. Узагальнення дослідницької діяльності сприяє створенню таких психолого - педагогічних умов, що забезпечують розвиток інтелекту й творчих здібностей особистості, пробуджують її інтерес до цього виду навчально - творчої діяльності, формують індивідуальний стиль творчої поведінки.

      Технологія формування дослідницької культури учнів

    Методологічною основою розвитку дослідницької культури учнів є

особистісно орієнтоване навчання, головним принципом якого є визначення індивідуальності дитини, створення необхідних і достатніх умов для її розвитку.

       Вивчення природничих наук, зокрема біології, створює можливості для формування дослідницьких компетентностей школярів. Поняття "дослідницькі компетентності" охоплює не лише відповідні знання та елементарні дослідницькі уміння, але й мотиваційний та поведінковий компоненти – внутрішню потребу школяра у дослідницькій діяльності.

      Певний рівень дослідницьких компетентностей формується в процесі урочної роботи за умови використання учителем різних видів дослідницьких завдань, проведення лабораторних та практичних робіт. Для досягнення успішного результату саме на уроках повинна розвинутися зацікавленість учнів як навчальним предметом, так і дослідницькою діяльністю.

       Проте досягти високого рівня дослідницьких компетентностей учень зможе лише за умови активної позакласної роботи з предмету. Основні традиційні напрями такої роботи – факультативні курси, підготовка до предметних олімпіад, турнірів юних біологів та  безпосередньо науково-дослідницька робота учнів під керівництвом учителя чи викладачів ВНЗ у МАН. До такої роботи залучаються учні 8-11 класів. Проте, для учнів 6-7 класів у більшості шкіл не організовано належної пошуково-дослідницької роботи у галузі природничих наук. А саме для шестикласників, відповідно до їхніх вікових особливостей, властиві пізнавальні інтереси у природничій сфері. На жаль, частина школярів без вчасної реалізації такого потенціалу зможе залишитися "за бортом" дослідницької діяльності. З метою розвитку інтересу до предмету   і формуванню дослідницьких компетенцій ми залучаємо учнів саме 5-7 класів до різноманітних конкурсів, акцій, участі в роботі «Екологічної стежки» та інших позакласних заходах, зокрема гуртковій роботі.

     Сприяти поглибленню пізнавальних інтересів та формуванню дослідницьких компетентностей покликані факультативні курси, що пропонуються учням. Оскільки позаурочна робота має ширші можливості для проведення експериментальної роботи, а учні середніх класів мають до неї неабиякий інтерес, у школах є потреба у факультативних курсах дослідницького характеру.

     Оскільки в освітніх закладах нового типу передбачено залучення учнів до дослідницької та науково-дослідницької роботи, виникла необхідність введення у школах спеціальних курсів, які направлені на підготовку школярів до  такої діяльності.  З цією метою функціонують міжшкільні факультативи.

      Завдання вчителя  – організувати творчий процес, розвивати дослідницький потенціал, ознайомити з правилами виконання і написання наукових робіт. Головне, що ще у шкільні роки діти навчаються ретельно проводити дослідження, оволодівають складними методами обробки результатів і переконуються, що справжня наука не може бути надуманою, а результати завжди опираються на дійсно доведені факти.

        Не всі учнівські наукові роботи, які заслуговують на увагу, належно оцінені на конкурсах.  Ми маємо проблему в тому, що лише одна робота-переможець із секції на міському конкурсі може потрапити на обласний конкурс-захист наукових робіт. Чи виправданий такий ліміт? Чи ж завжди решта досліджень не варті поцінування? Адже такі рішення можуть призвести до  втрати дітьми бажання надалі займатися дослідницькою роботою.

      Тому завдання учителя полягає ще й у психологічній підготовці юних дослідників. Необхідно навчити їх боротися із труднощами, знаходити успіх у самому процесі дослідження, у власних відкриттях; слід надати учням можливість виступити з повідомленнями на шкільних конференціях, спонукати до участі у проведенні нестандартних уроків у різних класах школи, показати важливість дитячої наукової творчості.

      Біологія – багатогранна наука. Організувати дослідницьку роботу в різних галузях біології вчителеві нелегко. Тому складаються певні напрями досліджень, своєрідні шкільні дослідницькі лабораторії. Ці напрями визначаються багатьма чинниками – перш за все, інтересами дітей, певною мірою, інтересами вчителя; можливостями навчального закладу та іншими.

      Інші напрями позакласної роботи – підготовка учнів до предметних олімпіад та турнірів юних біологів - забезпечують суттєве підвищення рівня дослідницьких компетентностей учнів, залучених до цієї роботи.

       Турніри юних біологів – відносно нова форма позакласної роботи, що істотно відрізняється від інших. Учасники турнірів вирізняються серед інших не тільки високим рівнем загальної ерудиції та сумою знань з предмета, а й вмінням застосовувати ці знання для рішення конкретних нестандартних задач, вмінням вести наукову дискусію  і аргументовано відстоювати свою точку зору.

      Турніри, олімпіади, конкурси-захисти наукових робіт дають можливості учням реалізувати свій потенціал та побачити перспективу особистісного розвитку, в них поглиблюється потреба у науковому пізнанні і дослідництві.

        Отже, висновок  Формування  дослідницьких умінь учнів здійснюється в три етапи. Перший етап – підготовчий (5-6 кл.). На ньому формуються основні навчальні вміння. Другий етап – розвиток дослідницьких умінь (7-8 кл.), третій етап – самостійна дослідницька діяльність школярів (9-11 кл.).                     

       Шляхи формування в учнів інтересу до науково-дослідницької роботи:

- уроки біології :

а) через спостереження за об'єктами живої природи та їх змінами під впливом чинників зовнішнього середовища;

 б) експеримент під час виконання практичної, лабораторної роботи;

 в) під час виконання лабораторного практикуму;

 г) дослідження джерел інформації

-використання ІКТ (інформаційно-комунікативних технологій) під час створення презентації,

-спостереження та дослідження на навчально-дослідній ділянці,

-робота в секціях біології та екології  наукових товариств,

-залучення до участі у Міжнародних, Всеукраїнських,  обласних природничих, екологічних конкурсах та оглядах

-при виконанні завдань навчальної практики. У канікулярний період ефективною формою організації дослідної роботи школярів є літні навчально-польові практики.

     Проблема виховання компетентної особистості, здатної до самореалізації, яка володіє навичками саморозвитку і самовдосконалення, свідомої людини, здатної зберігати природу, раціонально використовувати її ресурси, стоїть сьогодні перед сучасною школою.

     Дослідження — людська діяльність, скерована на вивчення світу. Первинна мета дослідження -  відкриття, розуміння, а також розробка методів і систем, призначених для збільшення знання світу, в якому людина живе. Рушієм дослідницької діяльності є цікавість.

      Отже, на сучасному етапі розвитку біологічної освіти все виразніше постає проблема організації та проведення позакласної та позашкільної роботи з біології. Саме під час таких видів діяльності виявляються необмежені можливості всебічного розвитку особистості учня, вихованця; активізується його навчально-пізнавальна й творча діяльність; формуються світоглядні переконання.  

Список літератури

1. Андрєєва В. М., Григораш В. В. „ Настільна книга педагога”

                                               Харків. Видавнича група „ Основа”, 2006 рік

4.Бугай О. В., Кириченко В. Т. „Залучення школярів до науково – дослідницької роботи з біології”. Робота з обдарованими учнями.

                                                 Харків.  Видавнича група „ Основа”,  2006 рік

5 Бухлова Наталія. „Як навчити учня вчитися”

                                                                Київ. „Шкільний світ”, 2007 рік

6..Задніпряний Г. О. „Науково – дослідній роботі – належну увагу”

          Науково – методичний журнал „Біологія”, жовтень №29 (185), 2007 рік

7..Задорожний К. М. „Технології навчання біології”, Харків.

                                                         Харків. Видавнича група „ Основа”, 2007

8. Задорожний К. М., Шамрай С. М. „Біологічні експерименти у школі”

                                                        Харків. Видавнича група „Основа”, 2003 рік

9.. Задорожний К. М., «Дослідницька та проектна діяльність під час вивчення

                                                     біології».

                                                    Харків. Видавнича група «Основа»,2008 рік.