Методичні рекомендації щодо викладання біології, природознавства та екології у 2014-2015 навчальному році

У 2014-2015 навчальному році продовжується поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти в основній школі, нова редакція якого передбачає перехід на компетентнісну освіту, яку розглядають як діяльність і результатом якої повинно стати  набуття школярами досвіду вирішення проблем за межами освітнього процесу. Для досягнення цієї мети важливим є сформованість в учасників навчального процесу розуміння необхідності досягнення нових результатів: здатності набувати знання, вчитися впродовж життя, використовувати набуті знання та вміння у практичній діяльності. Основною метою освітньої галузі «Природознавство» на сучасному етапі є формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової, екологічної культури, здорового способу життя, ціннісних орієнтацій на гармонійну взаємодію людини і природи,               а також ідей сталого розвитку. Реалізувати основні завдання галузі покликані шкільні предмети «Біологія», «Екологія» і «Природознавство».

Окремі природничі предмети у 2014-2015 н.р.

У 2014-2015 навчальному році вивчення біології у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими навчальними програмами:

6 класи – програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 6 червня 2012 р. № 664 // Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство. Біологія.                   5–9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – 64 с.;

7-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с.;

8-9 класи з поглибленим вивченням біології – програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009. – 102 с.;

10-11 класи – Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с.;

У 10 – 11 класах з поглибленим вивченням біології: Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с.

Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології, рекомендовані Міністерством освіти і науки для використання                                  у загальноосвітніх навчальних закладах:

7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільській: Аксіома, 2009. – 246 с.;

5 – 9 класи - Збірник навчальних програм екологічного напрямку
(І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Програми для збірника підготовлені педагогічними працівниками Хмельницької, Івано-Франківської, Запорізької, Київської, Херсонської, Черкаської, Миколаївської областей. Зміст збірника включає такі програми:

1. Екологічна абетка. 5-6 клас (Віркун В.О., Єршова О.Б.)
2. Знайомство з екологією. 5-6 клас (Палюховська О.М.,                      Гварадзе Л.А.)
3. Екологія рослин. 7-8 клас (Мирна Л.А., Бітюк М.Ю., Віркун В.О.)
4. Екологія (аутекологія) рослин 8(9) клас (Драган Г.І.)
5. Екологія тварин. 7 клас (Паращук Н.А.)
6. Екологія тварин. 7-8 клас (Чубса С.)
7. Вода – це життя. 7-8 клас (Гільберг Т.Г., Мирна Л.А.)
8. Екологія ґрунту. 7-8 клас (Віркун В.О., Біла М.С., Кашук Т.М.,
   Щур О.М.)
9. Екологія повітря. 7-8 клас (Мирна Л. А., Бітюк М.Ю., Віркун В.О.)
10.  Енергоресурси. 7-9 клас (Євсюченко Л.В.)
11.  Енергоспоживання та енергозбереження. 8 клас (Кудревич О.П.)
12.  Основи повноцінного харчування людини. 8 (9) клас                               (Бондаренко Л.)
13.  Екологія їжі. 8-9 клас (Калінська Н.Р.)
14.  Антропогенне забруднення навколишнього природного середовища. 8 клас (Бондаренко Л.Д.)
15.  Екологія домашнього житла. 9 клас (Мельник О.А., Кожан Н.О.,
    Вапняр С.М.)
16.  Практична екологія. 9 (10) клас. (Глазунова І.В., Глазунов М.М.)
17.  Магнітне поле і здоров’я людини. 9 клас (Шарко В.Д.,                     Ліскович О.В.)
18.  Людина в електромагнітному павутинні.  9 клас (Шарко В.Д., Куриленко Н.В.)
19.  Фізика. Людина. Навколишнє середовище. 9 клас (Кучрук О.Д., Шарко В.Д.)
20. Екологія рідного краю. 1-11 клас. (колектив авторів Запоріжжя)
21.  Збереження біорізноманіття свого регіону. 7 клас (Бойко П.М.)
22.  Екологічні системи рідного краю. 7-8 клас (Мазаєва К.В.,                    Сервалі Т.М.)
23.  Екологічні проблеми рідного краю. 6-8 клас (Луценко А.Г.,               Луценко Т.)
24.  Екологічне краєзнавство. 8-9 клас (Панич Н.Д.)
25.  Сільський зелений туризм. 8 клас (Зінкевич М.В., Лішинська У.І.)
26.  Сільський зелений туризм. 9 клас (Зінкевич М.В., Лішинська У.І.)
27.  Основи екології та природокористування 8-11 клас (Глущак Г.Я.)
28.  Екологічна культура 8 (9) клас (Шилкіна К.О.)

Зміст програм курсів за вибором і факультативів, як і кількість годин, що передбачена у програмах, є орієнтовним. Учитель може творчо  підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи інтереси та здібності  учнів, потреби регіону, можливості навчально­матеріальної бази школи. Курс за вибором (факультатив), програма якого розрахована на 35 годин і більше,  може вивчатися упродовж двох років.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту  № 329 від 13.04.2011, зареєстрований в Міністерстві юстиції України                   11 травня 2011 року за № 566/19304), які визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів, та орієнтовних вимог до оцінювання з предмета.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 6 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Оцінювання навчальних досягнень учнів 7-11 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки № 996 від 30.08 2011 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт, у тому числі лабораторні (практичні) роботи.              З огляду на це, у кожного учня має бути оцінка за виконання, як мінімум, однієї з лабораторних (практичних) робіт, передбачених програмою у змісті певної теми.

З метою об’єктивного семестрового оцінювання, яке здійснюється на підставі тематичного оцінювання, доцільно використовувати різні форми для проведення перевірки навчальних досягнень з різних тем: усне опитування, виконання самостійних робіт, тестування (письмове, усне, комп’ютерне), тематична контрольна робота. Для запобігання перевантаженню учнів не рекомендується проведення тематичної контрольної роботи з біології в кінці семестру. Проведення семестрової контрольної роботи програмами з біології не передбачено.

Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має відповідати обов’язковим результатам навчання (державним вимогам щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним програмою) й критеріям оцінювання. Завдання для перевірки навчальних досягнень мають спиратися не тільки на базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати. Обов’язковим елементом тематичної контрольної роботи мають бути завдання з короткою та розгорнутою відповіддю.

Навчальний процес з природознавства необхідно спрямувати на формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок та ключових компетенцій. Пріоритетами є: діяльнісний підхід, використання  для пізнання навколишнього світу різних методів і прийомів, робота з різними джерелами інформації для розв’язання проблемних завдань. Особливе значення мають такі методи і прийоми навчальної діяльності школярів як спостереження, вимірювання, прості дослідження. Практична частина програми з природознавства включає дослідницький практикум, практичні роботи, практичні заняття та міні-проекти. Практичні роботи і практичні заняття проводяться і реалізуються на уроці. Дослідницький практикум – це самостійна (або з допомогою дорослих) робота учнів у позаурочний час. Його мета-вироблення дослідницьких умінь у процесі виконання завдань практичного спрямування. Тематику завдань для дослідницького практикуму і міні-проектів учитель може змінювати. Підготовка міні-проектів може здійснюватись і на уроці, і в позаурочний час, як і їх презентація. Проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст. Учитель може пропонувати власну тематику проектів та природознавчих досліджень.

Навчальна програма з біології для основної школи розроблена відповідно до основних положень нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти і спрямована на реалізацію вимог освітньої галузі «Природознавство» та вимог до загальноосвітньої підготовки учнів з біології. Програма з біології розроблена з урахуванням таких змістових ліній: різноманітність та еволюція органічного світу; біологічна природа та соціальна сутність людини; рівні організації живої природи. У зміст закладено функціонально-цілісний, системно-структурний, екологічний, історичний та порівняльний підходи. Це забезпечує формування уявлень про цілісність живих систем без зайвої деталізації морфології та анатомії  біологічних об'єктів; зосереджує увагу на вивченні процесів життєдіяльності, ролі  кожної частини організму у функціонуванні цілого; сприяє формуванню уявлень про зв'язок живих організмів і неживої природи, зв'язок людини і природи, формуванню стратегії поведінки сучасної людини у біосфері. Програма націлює на включення у зміст матеріалу місцевого значення.

Навчальний матеріал викладений в програмі за лінійно-концентричним принципом на основі провідних змістових ліній у такій послідовності: клітина, одноклітинні організми, рослини, гриби, тварини, людина, основи системної біології.

У 2014-2015 навчальному році вивчення предмета «Біологія» у 6 класі відбуватиметься за новою навчальною програмою, укладеною відповідно до нової редакції Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.

Формування компетентностей – це складний, цілеспрямований процес. Його доцільно розпочати з визначення компетентностей, які можуть бути сформовані на уроках біології, а також установлення співвідношення між ключовими і предметними компетентностями, які реалізуються в шкільному курсі біології. Наприклад, формування предметної компетентності щодо оволодіння прийомами роботи з текстами, табличними даними, схемами біологічного змісту, зображеннями біологічних об’єктів забезпечує формування ключової інформаційної компетентності.

Наступним кроком має бути аналіз навчальної програми з біології з метою визначення предметних компетентностей, які можуть бути сформовані при вивчення певної теми, і системи пізнавальних дій учнів, які забезпечують їх формування. Учителю необхідно визначити конкретні знання, уміння і здатності, які складають компетентності і якими повинні оволодіти учні упродовж вивчення теми; відібрати зміст, методи і засоби навчання, які забезпечать формування визначеної компетентності.

Для успішної реалізації компетентнісного підходу вчителю необхідно накопичити і систематизувати прийоми формування навчально-пізнавальних компетентностей, вміти проектувати навчальні задачі, використовувати проблемно-пошуковий або дослідницький методи, організовувати самостійну навчальну діяльність учнів, максимально використовувати краєзнавчий матеріал.

Важливим кроком у реалізації компетентнісного підходу у навчанні біології є використання змісту навчальної програми, її структурних компонентів.

У новій навчальній програмі з біології враховані вимоги до конструювання змісту освіти у сучасній школі, зокрема: універсальність, фундаментальність, практична спрямованість, відповідність віковим особливостям учнів, міжнародному стандарту, досягненням біологічної науки. Зміст програми, у порівнянні з програмою 2005 року, позбавлений надмірної деталізації, особливо це стосується питань систематики, морфології, анатомії біологічних об’єктів, використання термінології; включає інформацію, необхідну для збереження здоров’я, прийняття рішень в повсякденному житті, формування стратегії поведінки сучасної людини; націлює на використання краєзнавчого матеріалу.

Програма реалізує всі компоненти змісту освіти:

• інформаційний (знання про природу і способи пізнання природи);
• операційний (уміння: загальнонавчальні і спеціальні);
• досвід творчої діяльності;
• досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.

     З навчального змісту необхідно відібрати найбільш істотне і важливе для засвоєння, навколо якого буде розгортатись пізнавальна діяльність учня, формуватися уміння і набуватись досвід практичної діяльності. Орієнтиром        у відборі змісту, обов’язкового для засвоєння, є державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки, представлені у правій частині навчальної програми. Змістова частина програми, а також зміст підручників можуть включати питання, які перевищують ці вимоги. Такі питання передбачають формування у шестикласників певних уявлень про біологічні об’єкти/явища, необхідних для подальшого вивчення біології. Зокрема, це поняття про віруси, електронномікроскопічну будову клітини, класифікацію рослин, що включені у зміст навчального матеріалу, але не відображені у частині вимог програми. Зміст програми передбачає поступове формування загальнобіологічних понять. Так, у першій темі (Клітина) упродовж                       10 навчальних годин передбачається засвоєння учнями таких понять                              і термінів: клітина, клітинна мембрана, цитоплазма, ядро, клітинна оболонка, органели, хлоропласти, мітохондрії, вакуоля, хромосоми. У другій темі (Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності) учитель розпочинає роботу з формування знань про типи живлення (автотрофний, гетеротрофний), способи розмноження (статеве і нестатеве), еукаріотичні                 та прокаріотичні клітини; продовжує формувати знання про одноклітинні                 та багатоклітинні організми, перші уявлення про які учні тримали в курсі природознавства.

Другий компонент змісту біологічної освіти – це оволодіння досвідом здійснення відомих способів діяльності. Біологічні знання повинні стати основою для формування в учнів загальнонавчальних та спеціальних умінь, зокрема таких важливих як уміння вести спостереження то описувати їх, виконувати експеримент та оформляти результати біологічних досліджень, самостійно отримувати і переробляти інформацію, аналізувати факти, процеси, явища, аналізувати текст, що містить протиріччя, неоднозначні ідеї або зайву інформацію.

Досвід творчої діяльності має реалізуватись через проблемний характер вивчення матеріалу, розв’язання творчих завдань, де є проблема, що потребує самостійного розв’язання.

Четвертий компонент – це ставлення учнів до дійсності. У зміст цього досвіду входить система норм ставлення до природи, до самого себе, до діяльності, уміння приймати самостійне рішення, давати критичну оцінку на основі особистого досвіду і загальнолюдських цінностей, робити вибір, тощо.

Учитель може застосовувати різні підходи до реалізації змісту навчальної програми, але переважати мають такі, що створять умови для навчальної діяльності учнів (учіння) та формування здатності набувати знання, вчитися, що є важливим за компетентнісного підходу до навчання.

Вивчення навчальної теми доцільно розпочинати не з повідомлення готової інформації про об’єкти та процеси живої природи, а із організації сприйняття учнями самих матеріальних або матеріалізованих об’єктів та процесів живої природи. Учні мають їх спостерігати та відкривати для себе, включаючись у діяльність, що має на меті дослідження структури, властивостей, взаємозв’язків, сутнісного значення цих компонентів. У результаті учіння школярі здобувають власні емпіричні знання, які далі збагачуватимуться теоретичними знаннями про ці ж об’єкти та процеси природи (засобами підручника, додаткової літератури, слів учителя). Такий підхід до вивчення навчального матеріалу розвиває пізнавальний інтерес, збагачує індивідуальний досвід учня, та забезпечує діяльнісний підхід до навчання.

Навчально-методичне забезпечення практичної складової курсу біології у 6 класі за новим Державним стандартом

Можливості для самостійного вивчення учнями об’єктів живої природи створюються під час лабораторних досліджень та дослідницького практикуму, передбачених програмою.

Лабораторні дослідження забезпечують процесуальну складову навчання біології. Учні виконують їх на етапі вивчення нового матеріалу за завданнями, які пропонує учитель, з використанням натуральних об’єктів, гербарних зразків, колекцій, моделей, муляжів, зображень, відеоматеріалів. Мета такої діяльності – розвиток в учнів уміння спостерігати, описувати біологічні об’єкти та власні спостереження, виділяти істотні ознаки біологічних об’єктів, виконувати рисунки біологічних об’єктів; формування навичок користування мікроскопом, розв’язування пізнавальних завдань тощо.

Практичні роботи виконуються з метою формування практичних умінь і навичок. На виконання практичної роботи виділяється окремий урок, який передбачає такі орієнтовні етапи: визначення мети і завдань уроку, пояснення вчителя (теоретичні аспекти теми практичної роботи), демонстрування учителем операції у цілому і окремих дій, пробне виконання операцій окремими учнями, спостереження іншими, виконання роботи всіма учнями, допомога учителя тим, хто має проблеми, аналіз помилок, проговорювання вголос прийомів виконання операцій і їх послідовності, тренувальні вправи по закріпленню навичок і вмінь. Виконавши практичну роботу, учні в зошитах оформляють звіт про роботу або підсумки. Виконання практичних робіт оцінюється у всіх учнів, при цьому оцінюванню підлягають перш за все практичні уміння, визначені метою роботи: уміння налаштовувати мікроскоп, виготовляти мікропрепарат, порівнювати, тобто знаходити спільні і відмінні ознаки біологічних об’єктів, уміння розрізняти отруйні гриби, визначати, які кімнатні рослини можна вирощувати в приміщенні з певними характеристиками середовища.

З метою стимулювання пізнавальної діяльності учнів програмою запропоновано орієнтовні теми проектів, мета яких – формування уміння знаходити необхідну інформацію про живі організми в різних джерелах                 (у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій). Проекти розробляють окремі учні або групи учнів у процесі вивчення навчальної теми.  Форма представлення результатів проекту може бути різною: у вигляді повідомлень, презентації, виготовлення буклетів, планшетів, альбомів тощо. Проект може бути колективним і виконуватись на уроці. Для захисту проектів може бути виділено окремий урок або частину відповідного за змістом уроку.

Розподіл годин у програмі орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах теми, пропонувати власну тематику проектів та дослідницького практикуму.

Вивчення біології у 7-11 класах, природознавства, екології – чинними залишаються рекомендації до 2013-2014 н.р.

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення

біології та екології у 10-11 класі

У 2014-2015 навчальному році вивчення біології, екології відбуватиметься за вимогами, визначеними у попередні навчальні роки.

У старшій школі кількість годин на тиждень для вивчення біології та екології за різними рівнями змісту становить:

Рівень змісту освіти, на якому вивчається біологія, визначається профілем навчання.

Рівень змісту біологічної освіти залежно від профілю навчання

З метою забезпечення умов для опанування учнями 10-11 класів змісту біології на академічному рівні навчальний заклад може виділити додатково 0,5 години на вивчення біології за рахунок варіативної складової. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми.

Кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути змінена вчителем.

Звертаємо увагу на необхідність узгодженого вивчення біології та екології в 11 класі. Зміст навчального матеріалу з біології враховує, що учні 11 класів, які навчаються біології на академічному рівні та рівні стандарту, вивчатимуть окремий предмет «Екологія». Водночас зміст програми з екології базується на принципах неперервності і наступності шкільної екологічної освіти, її інтеграції з іншими природничими дисциплінами на основі внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків. З метою реалізації зазначеного принципу, враховуючи зміст і структуру навчальних програм з природничих дисциплін, зокрема біології та хімії, рекомендуємо запланувати вивчення екології у другому семестрі (1 година тижневого навантаження). На вивчення біології рекомендуємо виділити у І семестрі 2 години, а у ІІ семестрі – 1 годину на тиждень.

В основу навчального змісту курсу біології 10-11 класів покладено вивчення рівнів організації живої природи (молекулярного, клітинного, організмового, популяційного, екосистемного, біосферного). Програма побудована на основі сучасних досягнень біології, принципів інтегративності та системності. На рівні кожної системи простежуються їх основні ознаки: обмін речовин і енергії, цілісність живих систем, біорізноманіття. Провідними змістовими елементами навчальних тем є теоретичні узагальнення біологічної науки: клітинна, хромосомна, еволюційна теорії, біологічні закони - Г.Менделя, Т.Моргана та біологічні ідеї: рівні організації живої природи, зв'язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, екологічні закономірності, цілісність і саморегуляція живих систем, зв'язок живих систем і неживої природи, зв’язок людини і природи, що становлять важливу компоненту загальнолюдської культури.

У розділах «Молекулярний рівень організації живої природи», «Клітинний рівень організації живої природи», «Організмовий рівень організації живої природи» вивчається хімічний склад організмів, особливості біохімічних реакцій, закономірності функціонування живих систем на клітинному, тканинному, організмовому рівнях. Знання про принципи функціонування клітини складають основу для розуміння закономірностей спадковості і мінливості. Водночас, вивчення цитологічних та генетичних закономірностей утворює підґрунтя для вивчення індивідуального розвитку та поведінки організмів. Екологічні закономірності вивчаються в розділі «Надорганізмові рівні організації живої природи». Завершується вивчення курсу розділом «Історичний розвиток органічного світу», яким передбачено вивчення основ еволюційних гіпотез, формування великих таксонів органічного світу в процесі історичного розвитку.

Зміст навчання біології на академічному рівні, відповідно до концепції профільного навчання, має бути достатнім для продовження біологічної освіти у вищому навчальному закладі. Ця обставина визначає наявність відмінностей у змісті і результатах навчання на рівні стандарту та академічному рівні навчання біології.

Зміст програми академічного рівня побудовано за принципом мінімального доповнення програми рівня стандарту. Порівняно із рівнем стандарту підвищується теоретичний рівень навчання й вимоги до результатів навчання, що відображається у відмінностях до рівнів засвоєння та застосування знань, розв’язування елементарних вправ. Збільшується практична складова навчальної програми.

Реалізація чинної програми потребує діяльності вчителя, спрямованої на розвиток творчої особистості школяра, формування життєвих і соціальних компетенцій, емоційно-ціннісного ставлення до природи і передбачає вибір оптимальних методів та форм навчання. Учитель має практикувати різні форми навчальної діяльності: групову, фронтальну, індивідуальну, які мають здійснюватись в умовах колективної діяльності. Добираючи методи навчання, які б забезпечували реалізацію цілей біологічної освіти, віддавати перевагу методам самостійного здобуття знань, методам, що спрямовані на реалізацію принципу активності навчання.

Формуванню навичок самостійної роботи, вмінь пошуку необхідної інформації у додаткових літературних джерелах слугують семінарські заняття, які є доцільною формою роботи у старшій школі. На семінарських заняттях учні, використовуючи матеріали лекції учителя, додаткову літературу, шкільний підручник, виконують лабораторні роботи, опрацьовують навчальний матеріал. За іншою методикою семінарського заняття (на зразок вузівського), учні самостійно опрацьовують додаткову літературу, готують реферати та повідомляють їх на занятті. Учитель може планувати семінарські заняття, враховуючи навчальні можливості учнів та доступ їх до науково-популярної літератури.

Практичну частину програми становлять лабораторні та практичні роботи, які є важливою складовою уроку біології і, залежно від змісту матеріалу, що вивчається, рівня підготовки учнів, навчально-матеріальної бази, можуть виконуватися різними способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально. Мета проведення цих робіт: організація самостійного засвоєння учнями системи знань, формування спеціальних та практичних умінь з різною мірою допомоги учителя. Лабораторні роботи №№  5, 6, 7, 9,10                   (10 клас)   можуть виконуватися з використанням електронних мікрофотографій.

Лабораторні та практичні роботи, позначені в програмі зірочкою, виконуються учнями за вибором учителя з урахуванням навчально-матеріальної бази школи. За відсутності відповідних умов, вони можуть бути замінені демонструванням. Оцінювання практичних і лабораторних робіт з біології здійснюється  на розсуд вчителя або у всіх учнів класу, або вибірково,в залежності від способу  виконання (демонстраційне, фронтальне, групою, індивідуальне) або у всіх учнів класу, або вибірково у окремих учнів.

Лабораторні і практичні роботи оформляються в робочих зошитах. У навчальному процесі можуть використовуватись робочі зошити або зошити для лабораторних і практичних робіт з друкованою основою, які мають гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах».

Неодмінною умовою виконання навчальної програми є проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи години навчальної практики або резервні години. Програма дає право вчителю творчо підходити до реалізації її змісту, добирати об'єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону, змінювати послідовність вивчення окремих питань у межах теми. Кількість годин на вивчення теми є орієнтовною і може бути змінена  в межах теми. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Також педагог може творчо підходити до реалізації змісту програми з біології, обирати об’єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону, змінювати вивчення окремих питань у межах теми. Кількість годин на вивчення теми є орієнтовною й може бути змінена в межах визначених годин. Резервні години можна використати для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

У класах профільного вивчення біології практичну частину програми становлять лабораторні і практичні роботи, лабораторний і польовий практикуми. Доцільність проведення лабораторних і практичних робіт, позначених зірочкою, визначається вчителем і залежить від профілю навчання, рівня підготовленості класу, матеріально-технічного забезпечення. Учитель може замінювати окремі лабораторні (практичні) роботи рівноцінними, відповідно профілю навчання, тобто пропонувати власну тематику робіт.

З метою посилення діяльнісного та практико-орієнтованого підходів до навчання біології у профільних класах програмою передбачено проведення біологічних досліджень, перелік яких уміщено до «Лабораторного практикуму» та «Польового практикуму». Цільовим призначенням практикумів є повторення, поглиблення, розширення та узагальнення знань, отриманих учнями у процесі вивчення теми чи розділу, розвиток і вдосконалення експериментальних вмінь та навичок. Тематика досліджень практикумів є орієнтовною. Учитель може на власний розсуд і з урахуванням матеріально-технічного забезпечення та профілю навчання визначати теми занять практикумів та доцільність їх проведення. Для їх проведення можуть бути використані години резервного часу або навчальної практики (у 10 класі). Тематика практикумів може також використовуватися для організації проектної діяльності та індивідуальних досліджень учнів.

Виконання завдань практикумів ґрунтується на здійсненні учнями певних видів практичної та інтелектуальної діяльності (проведення реального та уявного експерименту, порівняння, розпізнавання, визначення належності, моделювання, проведення спостережень, виконання дослідів тощо) і підлягає оцінюванню. Проведення польових практикумів у часі узгоджене із сезонними змінами, тому цілком можливим є здійснення передбачених практикумами фенологічних спостережень, екологічних досліджень тощо.

У програмі до кожної теми визначено тему узагальнюючого заняття, яка може бути замінена чи доповнена на розсуд учителя.

Освітні потреби учнів, які обрали біологічний профіль навчання, зумовлюють необхідність забезпечення їх підготовки до наступної професійної освіти чи професійної діяльності. Тому перевагу слід надавати методам і формам навчання, які сприяють активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів: проблемні лекції, лабораторно-практичні заняття, семінари-дискусії,  аналіз конкретних ситуацій, методи комп’ютерного моделювання, імітаційні ігри тощо. Програмою передбачено проведення семінарів, колоквіумів, уроків-узагальнень. Звичайно, якість їх проведення супроводжується виконанням учнями випереджувальних завдань.

Методично вивчення курсу біології за будь-якого профілю має бути підпорядковано принципу вибору учнем індивідуальної освітньої траєкторії. Тому при проведенні занять перевагу треба надавати різним видам самостійної роботи учнів: проведенню короткотривалих практичних і теоретичних досліджень, обговоренню їх результатів, підготовці та презентації навчальних проектів, виконаних індивідуально чи в малих групах. Учителеві слід передбачити своєчасну організацію такої форми роботи. Логічно буде ознайомити учнів з планом вивчення теми на першому уроці з цієї теми, запропонувавши індивідуальні заняття, організувавши групову творчу проектну роботу тощо. «Куточок формування компетентностей при вивченні біології», як робочий стенд кабінету біології, допоможе висвітлювати спільні завдання вчителя та учнів у такому навчанні, допоможе учням відчути себе повноправними учасниками навчального процесу. Такі сучасні форми навчання старшокласників вимагають особливого підходу до оцінювання їх навчальних досягнень.

Зміст програм курсів за вибором і факультативів, які доповнюють зміст шкільної біологічної освіти, а також кількість годин, передбачена відповідними програмами, є орієнтовною. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи.

Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором. Курс за вибором (факультатив), програма якого розрахована на                  35 годин і більше, може вивчатися упродовж двох років.

Вивчення природознавства

у 2014-2015 навчальному році

«Природознавство» – предмет, який поєднує в собі елементи знань                     з біології, географії, фізики, хімії, астрономії та екології. Він завершує природничо-наукову складову предмета «Природознавство» початкової школи  і є пропедевтикою для систематичних курсів фізики, хімії, біології, географії та астрономії в основній школі. Зміст і методика природознавства формують цілісне сприйняття навколишнього світу, екологічну грамотність і відрізняються практичною спрямованістю.

Згідно з новою редакцією Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти мета навчання природознавства полягає                               у формуванні природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом реалізації нового змісту навчання та організації навчально-виховного процесу на засадах компетентнісного, діяльнісного підходів та особистісно-орієнтованого навчання. Основні положення Державного стандарту спрямовані не стільки на засвоєння суми природничо-наукових знань, скільки на формування вмінь здобувати ці знання.

Державний стандарт зобов'язує забезпечувати практико зорієнтовану діяльність учнів з вивчення визначених  питань, соціальну та особистісну значимість цієї діяльності. У рамках практичної діяльності школярів з вивчення і збереження природи рідного краю, спостереження й оцінки екологічного стану навколишнього природного середовища виховуються необхідні ціннісні орієнтації у ставленні  до природного середовища. Усе це підвищує виховний потенціал природничої освіти.

У 2014-2015 навчальному році вивчення природознавства у 5 класі здійснюватиметься за програмою:

•  Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство. Біологія. 5-9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта»,                   2013. – 64 с.

Типовими навчальними планами на вивчення предмета «Природознавство» в 5 класі за новою програмою передбачено 2 години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу становить 70 год, з них 3 год – резервний час, який може бути використаний для організації різноманітних форм навчальної діяльності: екскурсій, проектної та дослідницької  діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації, корекції та узагальнення знань.

Зміст природознавства для 5 класу поєднує в собі емпіричну спрямованість вивчення природи з оволодінням елементами природничо-наукових методів пізнання на рівні окремих прийомів дослідницької діяльності. В рамках природознавства розширюються знання учнів про різноманіття природних об'єктів, отримані в початковій школі, здійснюєтся систематизації знань про природні об'єкти та будову Всесвіту, формування первинних уявлень про взаємозв'язок між світом живої і неживої природи, між організмами, а також між діяльністю людини і змінами, що відбуваються в навколишньому середовищі. Вивчення природи своєї місцевості, усвідомлення себе частиною цієї природи сприяє формуванню у школярів емоційно-ціннісного ставлення до природи. Такий зміст предмета відповідає як віковим особливостям дітей, так і екологічним вимогам сучасного життя.

В основу програми покладено діяльнісний підхід. Оволодіння учнями окремими прийомами дослідницької діяльності є найбільш істотною функцією природознавства як пропедевтичного природничого курсу. Програма визначає обов'язковий перелік способів діяльності, до яких відносяться: визначення (впізнавання), спостереження, опис, порівняння природних об'єктів, вимірювання, проведення дослідів, використання довідкової літератури, участь у соціально-орієнтованій діяльності з вивчення екологічних проблем своєї місцевості.

Програма визначає мінімальну кількість демонстрацій,  практичних робіт, практичних занять, завдань для дослідницького практикуму і проектної діяльності. В якості пріоритетів програма розглядає формування у школярів способів роботи з природничою інформацією, комунікативних умінь, а також набуття  елементів природознавчої, здоров'язбережувальної та екологічної компетенцій.

Такий підхід потребує зміни методики викладання предмета в частині посилення ролі практичної діяльності на уроці, організації роботи в малих групах, виділення часу на роботу з інформацією тощо.

Для реалізації завдань програми необхідна відповідна матеріально-технічна база, забезпечення потрібною довідковою та науково-популярною літературою (словники з природничих наук, атласи-визначники рослин і тварин, атласи географічних карт і зоряного неба, довідники різноманітних даних в табличній або графічній формі, дитячі енциклопедію з природничих наук).