ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЙ

      Навчальні екскурсії є обов'язковими та необхідними складовими навчально-виховного процесу. Вони передбачають створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального життя, спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, розширення світогляду школярів, формування в них життєво необхідних компетенцій, посилення практичної  спрямованості навчально-виховного процесу.

       Необхідною умовою організації навчальних екскурсій є дотримання санітарно-гігієнічних вимог та техніки безпеки.

       Навчальні екскурсії організовуються з метою формування в учнів уміння спостерігати за навколишнім світом, сприяння розвитку наукового мислення, інтересу до вивченого матеріалу, ознайомлення з культурно-суспільним надбанням нашого народу та людства, національними традиціями.

      Екскурсії з учнями загальноосвітніх навчальних закладів можуть мати різну дидактичну мету та об'єкти. Екскурсії можуть бути випереджувальними і проводитися напередодні  вивчення нової теми; тематичними - для поліпшення розуміння учнями певної теми або розділу; комплексними, що охоплюють широке коло питань основ наук і проводяться наприкінці вивчення розділу або навчального року з метою узагальнення знань та вмінь.

До початку проведення кожної екскурсії вчителю слід добре вивчити об'єкт, ознайомитися зі спеціальною літературою за темою екскурсії, правильно спланувати її проведення. У плані проведення екскурсії слід передбачити мету та дидактичні завдання, послідовність огляду екскурсійного об'єкту,  завдання для учнів (спільні, групові або індивідуальні), використання екскурсійного матеріалу для подальшої роботи тощо. Проведення екскурсій може здійснюватися як професійним екскурсоводом, так і безпосередньо вчителем.

      Напередодні екскурсії вчитель має ознайомити школярів із планом її проведення, поставити ряд запитань, відповіді на які учні повинні дізнатися під час огляду. З метою підвищення зацікавленості школярів екскурсією, сприяння розвитку в них ініціативи та самостійності можна запропонувати індивідуальні та групові завдання щодо вивчення окремих об'єктів, складання задач, збирання колекційного матеріалу, підготовки звітних матеріалів.  Обов'язковою умовою проведення екскурсії є цільовий інструктаж учнів з техніки безпеки, правил поведінки під час переходу чи проїзду до місця екскурсії та її проведення відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти.

      Під час огляду екскурсійних об'єктів учні повинні спостерігати, робити замальовки, записувати необхідні відомості тощо.

      Підбиття підсумків екскурсій може здійснюватися залежно від віку школярів у різних формах:

• бесіди, під час якої вчитель з'ясовує враження учнів від об'єкта, обговорює найважливіші етапи екскурсії,
• конференції - під час якої учні звітують щодо виконання запропонованих раніше завдань (проектів),
• диспуту, під час якого учні висловлюють власну позицію щодо побаченого та почутого;
• виставки колекцій, стіннівок, малюнків, альбомів тощо.

      До проведення екскурсій ставляться такі вимоги:

• чітко визначити навчальну, виховну і розвиваючу мету;
• при виборі місця проведення екскурсії врахувати естетичну значимість об’єктів, з якими будуть знайомитися учні;
• психологічно налаштувати школярів до навчальної, дослідницької діяльності в природі;
• продумати групові та індивідуальні завдання, що включатимуть елементи спостережень, досліджень та практичної роботи;
• проводити дидактичні ігри;
• використовувати можливості знайомства учнів з відповідними професіями ;
• звертати уваги на проблеми екології та шукати шляхи вирішення природоохоронних проблем;

     - зібрати екскурсійний матеріал; зробити схеми, ескізи; сфотографувати об’єкти; оформити звіт у вигляді творчих письмових робіт, гербарію, малюнків, альбомів тощо.

РЕКОМЕНДАЦІЇ  ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЙ

ДЛЯ УЧНІВ 5-6  КЛАСІВ

      Завдання, які ставить учитель перед учнями залежать від їх вікових особливостей. Для учнів 5-7 класів під час екскурсій слід передбачити відгадування загадок, декламування віршів, складання розповідей, казок, опис предметів спостережень, проведення цікавих дидактичних та рухливих ігор.

Екскурсія на тему: «Весна в житті рослин».

      Навчальна мета. Вивчити біологічні особливості весняних рослин та їх пристосованість до умов існування. Сформувати уявлення про сезонні зміни у природі, вплив організмів на середовище.

      Виховна мета. Формувати культуру спілкування з природою; на основі екологічних знань підвести учнів до усвідомлення необхідності охорони природи, засобами природи і мистецтва проводити естетичне виховання учнів.

      Розвивальна мета. Навчити учнів спостерігати, порівнювати, аналізувати, робити висновки та узагальнення.                                                                

      Проведення екскурсії.

     Екскурсію проводимо в період цвітіння ефемероїдів в діброву. Можна включити до маршруту поле, сосновий ліс.  

     Вчитель пропонує розповісти, які зміни відбулися у природі з приходом весни. Акцентується увага на таких змінах: розтанув сніг; день став довшим,а ночі – коротшими; з кожним днем теплішає; бруньки вже набубнявіли,що свідчить про початок сокоруху,зазеленіли трав’янисті рослини, а деякі зацвіли; прилетіли птахи.

     Всі доходять висновку,що пробудження природи від зимового спокою настає навесні. Акцентується увага на тому, що весна поділяється на три періоди: рання, середня та пізня. Перший починається з моменту зацвітання ліщини та вільхи,  другий – з цвітінням клена, третій – з цвітінням бузку.

     Підбиваючи підсумки,вчитель ще раз акцентує увагу учнів на тому,що весна – надзвичайно цікавий у житті рослин час і пропонує ознайомитися з особливостями рослин, що розвиваються навесні. Вивчаємо поняття «ефемер» і «ефемероїд». Ефемер – однорічна рослина з коротким періодом вегетації (3-4 тижні). Ефемероїд – багаторічна трав’яниста рослина з коротким періодом вегетації. Ефемероїди поділяються на дві групи – типові і нетипові. У типових надземна частина рослини відмирає швидко після цвітіння і  плодоношення,у нетипових -  після цвітіння і плодоношення утворюються листки,які фото синтезують до пізньої осені. Після цього учні приступають до самостійної роботи згідно з розданими для кожної ланки картками.

       І група – дослідники рослин

Завдання:

• розглянути гілочки з бруньками, визначити, які зміни відбулися порівняно із зимовим спостереженням;
• дослідити, на яких деревах  і кущах бруньки розпустилися, а на яких  ще ні;
• визначити, у якому стані знаходяться трав’янисті рослини;
• з’ясувати, які трав’янисті рослини уже зацвіли.

      ІІ група – метеорологи

Завдання:

скласти опис погоди за планом.

План

1. Стан неба.
2. Висота Сонця.
3. Температура повітря.
4. Опади.
5. Атмосферний тиск.

      ІІІ група – дослідники тварин

Завдання:

• дослідити, які комахи ведуть активний спосіб життя;
• яких птахів можна побачити;
• подивіться, чи прилетіли вже якісь птахи з вирію;
• пригадати, яких інших тварин можна зустріти  ранньої весни.

    ІV група – народознавці

Завдання:

пригадати, які є весняні народні звичаї та обряди.

     Після виконання завдання кожна ланка звітує про виконану роботу.  З допомогою вчителя учні роблять висновки.

      Переходимо в діброву, де бачимо багато квітучих рослин. Акцентуємо увагу на тому, що в лісі є рідкісні та зникаючі види рослин. Обговорюється питання, чим різняться трав’янисті рослини від ефемерів. На відміну від ефемерів трав’янисті рослини – багаторічні. Їхні підземні органи містять  запас поживних речовин. Це зумовлює їхнє раннє цвітіння навесні. Отже, життєвий цикл рослини розпочинається навесні і триває протягом усього вегетаційного періоду, взимку переривається спокоєм і закінчується навесні цвітінням і плодоношенням.

     Учитель запитує в учнів, які пристосування до перехресного запилення можна виявити у рослин. Учні називають яскраве забарвлення віночків, наявність нектарників, великі квіти, неодночасне дозрівання маточки і тичинок. Оскільки в цю пору комахи трапляються ще мало, велику роль відіграють самозапилення і вітрозапилення.

     Звертається увага учнів на питанні, чому всі ранньовесняні рослини здатні до вегетативного розмноження. Ранньовесняні трав’янисті рослини широколистяного   належать до світлолюбних і вологолюбних. Їх розвиток починається ще під снігом, коли температури грунту і повітря відносно низькі. Тому можна дійти висновку,що ці рослини – невибагливі до тепла.

Учитель запитує, чому більшість деревних і чагарникових рослин у дібровах цвіте до розпускання листя? Це пояснюється тим, що більшість їх є вітрозапильними рослинами, а листя заважало б їхньому запиленню за допомогою вітру. Учням пропонується назвати дерева та чагарники, які запилюються вітром, та довести це.

     У сосновому лісі вчитель пропонує учням виявити квітучі трав’янисті рослини та порівняти їх з рослинами діброви. Учні відразу помічають,що в сосновому лісі немає такого барвистого килима квітучих рослин, як у діброві. Тут немає весняних ефемероїдів. Порівнюємо умови життя рослин у сосновому та широколистяному лісах. Робимо висновок,що у сосновому лісі умови для життя весняних ефемероїдів несприятливі. Отже, кожне рослинне угруповання характеризується властивим лише йому видовим складом, зумовленим навколишнім середовищем, і підкреслює, що всі компоненти природи взаємопов’язані.

     Дорогою додому вчитель пропонує учням зібрати ранні весняні рослини для шкільної виставки,а також зібрати ефемероїди для висаджування їх у школі та дальшого спостереження за ростом і розвитком цих рослин.

     Кожна ланка одержує додому завдання, спрямовані на систематизацію матеріалів екскурсії .

Екскурсія на тему: «Досліджуємо зміни у природі восени».

      Навчальна мета. Дослідити, які зміни відбулися в осінньому довкіллі, у житті  тварин і  рослин; поглибити знання учнів про зміни осінньої природи;  занотувати свої спостереження, узагальнити і зробити висновки . Сформувати уявлення про сезонні зміни у природі, вплив організмів на середовище.

      Виховна мета. Розвивати творчу уяву, фантазію учнів, уміння спостерігати, порівнювати; виховувати значущі загальнолюдські цінності; пробуджувати захоплення силою і красою природи

      Розвивальна мета. Навчити учнів спостерігати, порівнювати, аналізувати, робити висновки та узагальнення.                                                                

      Проведення екскурсії.

     Екскурсію проводимо в період вересень-жовтень тим же маршрутом, що і весною. Акцентуємо увагу на змінах в осінньому лісі.  

     Вчитель пропонує розповісти, які зміни відбулися у природі з приходом осені. Акцентується увага на таких змінах:  день став коротшим, а ночі – довшими; з кожним днем холоднішає; листя на деревах стає жовтим,  трав’янисті рослини починають зникати за рахунок того, що в'януть; відлітають птахи.

      Організовуються спостереження за окремими деревами за таким планом: як називається дерево? як ти впізнав, що це липа (клен, береза )? які в нього стовбур, гілки? яка кора за кольором, на дотик? як змінилося забарвлення листя з приходом осені?

     Слід також запропонувати дітям простежити, як окремі листочки відриваються від гілок і падають на землю.

     Всі доходять висновку, що природа готується до   зимового спокою. Акцентується увага на тому, що осінь поділяється на три періоди: рання, середня та пізня.

      Після цього учні приступають до самостійної роботи згідно з розданими для кожної ланки картками.

       І група – дослідники рослин.

 Завдання:

• описати, які дерева ростуть на заданій ділянці;
• дослідити, з яких дерев уже опало листя, а на яких залишилося;
• дослідити, на яких деревах і кущах листя залишилось зеленим;
• визначити, у якому стані знаходяться трав’янисті рослини.

     ІІ група – метеорологи.

 Завдання:

скласти опис погоди за поданим планом.

План

1. Стан неба.
2. Висота Сонця.
3. Температура повітря.
4. Опади.
5. Атмосферний тиск.
6. Визначити, які зміни відбулися у погоді порівняно з літом.

     ІІІ група – дослідники тварин.

Завдання:

дослідити, які комахи ведуть активний спосіб життя;

яких птахів можна спостерігати на шкільному подвір’ї;

пригадати, яких інших тварин можна побачити в опалому листі.

          ІV група – народознавці .

Завдання:

• пригадати, які є осінні народні звичаї та обряди.

     Групи, які виконали своє завдання, обмінюються картками з іншими групами. У кінці уроку відбувається обговорення результатів досліджень, спостережень, узагальнюються матеріали, підводяться підсумки проведеної роботи.

Екскурсія на тему: «Зима. Рослини взимку ».

      Навчальна мета. виявити зміни, що сталися у неживій природі, в житті рослин, у праці людей; з'ясувати причини, що зумовлюють ці зміни; розширити поняття листяні рослини і хвойні рослини; пояснити, що листяні рослини перебувають в стані спокою; розпочати дослід зі спостереження за роз­пусканням бруньок на гілочці вишні.

      Виховна мета. Формувати культуру спілкування з природою; на основі екологічних знань підвести учнів до усвідомлення необхідності охорони природи, засобами природи і мистецтва проводити естетичне виховання учнів; розкрити значення загартування організму для зміцнення й охорони здоров'я.

      Розвивальна мета. Навчити учнів спостерігати, порівнювати, аналізувати, робити висновки та узагальнення.                                                                

      Підготовка учнів до екскурсії.

    Учитель повідомляє дітям про екскурсію в парк заздалегідь, пропонує учням вивчити вірші, загадки, народні прикмети про зиму.

     Повідомлення мети екскурсії.

     Учитель повідомляє учням, що під час екскурсії вони мають з'ясувати, чому відбулися зміни в неживій природі (якими стали повітря, вітер, небо, опади), розрізняти рослини за зовнішнім виглядом (за кроною, корою, залишками плодів, насіння), підгодувати птахів.

       Ознайомлення з характерними ознаками в неживій природі

       Відгадайте загадку.

• Стало біло навкруги — Я розтрушую сніги, Наганяю холоди, Води сковую в льоди, В дружбі з дітьми я всіма. Здогадались? Я — ... (Зима).

     Назвіть зимові місяці.Чи знаєте ви, чому вони так називаються?

Назва останнього місяця в нашому календарі — «грудень» — зустрі­чається вже на початку XV ст. і свідчить про стан доріг. Вони затверділи після листопадових дощів і відлиг, вкрилися грудочками мерзлого ґрунту. Наші прадіді охрестили грудень студенем, студенцем, хмуренем, підберихою (колись о цій порі селяни почали підбирати по засіках те, що надбали за літо та осінь), молодою зимою, санною колією. Російська назва «декабрь» походить від давньоримської «децембер», тобто «десятий» (таким був цей місяць у календарі давніх римлян).

    Січень у народі має назви поросинець (після похмурих днів грудня небо стає більш синім і прозорим), студень, сніжень, корінник зими, маківка зими, середульший, ранок року тощо. До календаря місяць увійшов як январь (від лат. януаріус)— місяць миру. Давні римляни вірили, що перший день (місяць) року визначає життя людини на весь рік.

    Лютий через свою непостійність, дволикість одержав у народі назву сніжень (як і попередній місяць), крутень (завіхоли), межень (колись відсікав, відмежовував старий рік від нового), бокогрій, криводоріг, зимобор, казибрід (від слова «казитися»).

Чи високо піднімається Сонце над землею? Як воно світить? Якого кольору небо, хмари? Які вітри дують взимку? Які опади випадають?

     За календарем зима починається 1 грудня. З настанням зими дедалі холоднішає, настають морози. Майже завжди узимку небо затягують хмари, які приносять вже не дощ, а сніг. Він покриває все. Мороз сковує льодом водойми.

     Усе це відбувається тому, що сонце о цій порі року знаходиться низько над землею і не прогріває її. Холодне повітря приносить хмари, в яких водяна пара під дією холоду перетворюється на сніжинки. У безвітряну погоду сніжинки падають на землю спокійно, але варто подути вітру, як здіймається заметіль, залишаючи після себе замети.

     Взимку бувають сильні морози. У таку погоду сніг стає пухким і рипучим.

Іноді зимою теплі повітряні течії доходять до засніжених місць і трохи підвищують температуру повітря. Настає відлига — теплі сонячні дні, під час яких сніг стає м'яким, і з нього можна ліпити сніжки і снігових баб.

      Після цього учні приступають до самостійної роботи згідно з розданими для кожної ланки картками.

       І група – дослідники рослин

Завдання:

• На яких деревах і кущах залишилися плоди, насіння?
• Порівняйте листок дуба з хвоїнами сосни. Хвоїнки — теж своєрідні листки. Дерева і кущі з листками називаються листяними. Дерева і кущі з хвоїнками називаються хвойними.
• Як ви думаєте, чи скидає ялина, сосна свої хвоїнки?
•  Як ви думаєте, чи ростуть дерева взимку?
• Учні розглядають хвойні дерева (який у них стовбур, забарвлення кори, зміщення гілок, верхівку, шишки). Розглядають листяні дерева. Порівнюють їх.

      До весни дерева готуються ще влітку. В пазусі черешка зароджуєть­ся брунька. Вона там розвивається, і весною з неї з'явиться молодий пагі­нець із листочками. (Показати на гілочці вишні.) І ось цю гілочку ми візь­мемо до класу, поставимо у воду і будемо спостерігати, як за допомогою тепла і світла ця малесенька бруньочка набубнявіє і, зрештою, з неї роз­пуститься листочок.

      ІІ група – метеорологи

Завдання:

скласти опис погоди за планом.

План

1. Стан неба.
2. Висота Сонця.
3. Температура повітря.
4. Опади.
5. Атмосферний тиск.

      ІІІ група – дослідники тварин

Завдання:

   - Яких тваринок ви можете побачити взимку?

  -  Зніміть шматок кори зі старого пенька і подивіться, хто там по­селився.

Учні роблять висновок про те, як зимують комахи.

• Які птахи зимують у нашій місцевості?

Учні спостерігають за синичками, горобцями, слухають стукіт дятла.

Тут вони живляться залишками плодів, насіння. (Якщо є мож­ливість, можна показати дітям розтріпані дятлом соснові шишки.) А от го­робці ніколи не їдять по одному. Знайшовши корм, горобчик обов'язково «скличе» інших горобців.

    ІV група – народознавці

Завдання:

пригадати, які є зимові  народні звичаї та обряди.

     Після виконання завдання кожна ланка звітує про виконану роботу.  З допомогою вчителя учні роблять висновки.

       Охорона здоров'я взимку

Чи відрізняється ваш зимовий день від осіннього? Чому?

Чи змінюється одяг людини зі зміною погоди? Чому?

Як ви одягаєтесь, коли йдете грати в хокей, кататися на лижах, ков­занах? Чому потрібно бути уважним на льоду? Чи можна їсти бурульки? Як ще потрібно поводитися взимку, щоб не захворіти?

   Дитячі розваги

1.   Гра «Хвойні і листяні дерева».

Діти стають у колі. Хлопчики плескають у долоні, коли називаю хвой­ні дерева; дівчатка присідають, коли називаю листяні. Виграють ті, хто не помилився.

2.   Конкурс на кращу розповідь вірша, загадки про зиму.

3.   Зимові прикмети (дібрані дітьми).

     Підсумок уроку

Чи сподобалася вам екскурсія?

Що цікавого побачили в лісі?

Які зміни в природі були найбільш помітними?

     Домашнє завдання

Намалювати ілюстрацію «Зимові розваги», «Зимовий сон лісу».  Кожна ланка одержує додому завдання, спрямовані на систематизацію матеріалів екскурсії

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство 5 - 6 клас. – К.; Ірпінь: Перун, 2005.
2. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Лист МОН № 1/9-61 від 06.02.08 рік.
3. Біологія і хімія в школі,  науково-методичний журнал.-№ 2.-2001.- С.30-35
4. http://teacher.at.ua/publ/proekt_ekskursija_do_lisu_voseni/21-1-0-9392
5. http://www.testsoch.com/tema-uroku-osin-roslini-voseni-oxorona-zdorov-ya-voseni
6.   http://vchitel.info/konspekti-urokiv/prirodoznavstvo/2-klas-prirodoznavstvo/304-zima-roslini-vzimku-ohorona-zdorovya-zimovoyi-pori.html